Гадинонька
Гадинонька, -ки, ж. Ум. отъ гадина.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 102. ГАДИНОНЬКА 1, и, жін. 1. Одиниця виміру часу, що дорівнює 1/24 доби, або 60 хвилинам. Згадаю що чи що набачу, То так утну, що аж заплачу. І ніби сам перелечу Хоч на годину на Вкраїну (Тарас Шевченко, II, 1953, 57); Години цілі ми дивилися, як оси Серйозно повзають у селищах своїх (Максим Рильський, II, 1946, 161); * У порівняннях. Тиждень минув як одна година (Нечуй-Левицький, II, 1956, 322). 2. Відрізок часу, що дорівнює 60 хвилинам, який числять від півночі і від півдня. До 1 години сиджу за столом (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 420); Близько другої години ночі всі заводи й установи міста були в бойовій готовності (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 30). 3. Відрізок часу, що відводиться на урок, лекцію, заняття та ін. — Я таки часом шила. — На годинах «рукоділля», як була ще гімназисткою? — подражнила її знову сестра (Леся Українка, III, 1952, 746); Однією з форм масової роботи на шахтах Донбасу була «виробнича година», яку проводили у гуртожитках робітників (Український історичний журнал, 4, 1960, 24). 4. тільки одн. Певний період часу, певна пора, певний момент (перев. з означенням). Казано в середу везти новобранців по обіді. Сиджу я та дожидаю тієї години (Марко Вовчок, I, 1955, 276); Любіть Україну.. в годину щасливу і в радості мить, любіть у годину негоди!.. (Володимир Сосюра, II, 1958, 313); // без означення. Добрий, сприятливий час. Ми оливи наливаєм Та байдуже собі співаєм — Чи то в годину, чи в напасть (Тарас Шевченко, II, 1953, 202); І година прийде.., буде, хижий ворог під гарматний дзвін.. утікать на Київ, з Києва — в Берлін (Володимир Сосюра, II, 1958, 229).
Комендантська година — заборона без перепустки з'являтися на вулицях населеного пункту в певні години (у воєнний час та під час облоги) Надвечір, коли зайшла комендантська година і цивільному населенню ходити по вулицях було вже невільно, ми одвезли клишоногого двірника в його завулок (Леонід Первомайський, Материн.. хліб, 1960, 96); Мертва (тиха) година — відпочинок після обіду в лікувальних та деяких інших установах. Він вимагав, щоб мертвої години по обіді суворо додержували (Микола Трублаїні, II, 1955, 69); Смертна година — смерть, кончина. Коли почула [бабуся] свою смертну годину,.. звеліла увечері скликати рідню (Михайло Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 185). З години на годину — у найближчий час. тільки одн., у сполуч. зі сл. гіркий, лихий, недобрий, чорний і т. ін. Важкі, скрутні обставини. Думи мої, думи мої, Ви мої єдині, Не кидайте хоч ви мене При лихій годині (Тарас Шевченко, II, 1953, 7); [Одарка:] Ох, чуло ж моє серце недобру годину! Всю дорогу його наче гадина яка ссала (Панас Мирний, V, 1955, 251); Вже мав [Дорко].. близько три тисячі гульденів на чорну годину (Осип Маковей, Вибр., 1954, 39);
// у сполуч. зі сл. бодай, нехай, бий і т. ін. Уживається у складі лайливих висловів. — Возьміть його... бо покину, Як батько покинув, — Бодай його не кидала Лихая година (Тарас Шевченко, I, 1951, 44); Послухав наш Рябко поради Явтуха. — Нехай тяжка йому година та лиха (Гулак-Артемовський, Байки... 1958, 53); — А бий тебе лиха година, — думаю, — зараз я покажу тобі дорогу, що й ніг не потягнеш в мого двору! (Дмитро Ткач, Плем'я.., 1961, 15).
Ілюстрації
.jpg)
|
|
.jpg)
|
|
Медіа
Див. також
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 102.
