Маршал

Маршал, -ла, м. 1) Маршалъ. 2) = Маршалок 1. Ондрій Степанович ще й маршалом був О. 1862. V. 105.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Словник української мови: в 11 тт.

МА́РШАЛ, а, ч.

1. Військове звання, вище за генеральське, що його надає Президія Верховної Ради СРСР видатним особам найвищого командного складу, а також особа, яка має це звання. Початок параду гримить.. Крокують стрільці і танкісти, бійці, генерали і маршал (Бажан, Роки, 1957, 258); Німці тікали з вогневої. Це ще піддало Чернишеві сили, такої сили, що, здавалось, його не міг би тепер зупинити наказ самого маршала (Гончар, III, 1959, 119).

2. Найвище військове звання або чин у деяких чужоземних арміях; особа, що має таке звання або чин. — Нині мусить їхати з Румунії до Варшави маршал Франції Фош (Козд., Ю. Крук, 1957, 458); Він уявляв себе мало не маршалом Манштейном, який одним розчерком пера спрямовує в бій свої танкові дивізії (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 184).

3. дорев. Те саме, що марша́лок 2. Головою цілого повіту бував теж-таки виборний дворянами маршал, пізніше — предводитель дворянства (Мирний, І, 1949, 207); Дехто, мабуть, шкодував, що прийняв запрошення на іменини до повітового маршала і потрапив у пастку (Полт., Повість.., 1960, 18).

Вікіпедія

Ма́ршал (нім. marahscalc) (фр. maréchal) — військове звання (або чин) найвищого генеральського складу в арміях деяких держав. У державах, таких, як дореволюційна Росія, Велика Британія, Німеччина, Австрія — відповідний чин називається (називався) фельдмаршал (від нім. Feldmarschall). Особливою відзнакою маршала у деяких країнах є маршальський жезл.

Це слово має коріння у стародавній німецькій мові, де комбінація слів marh «кінь» та scalc «слуга» означали спочатку конюха. У Франції це слово спочатку означало сторож коней, або конюх (фр. maréchal і понині означає коваля підків). Пізніше, коли посада маршала ставала більш значимою, вони ставали членами королівських дворів Європи. В деяких країнах це звання почало використовуватися для позначення найвищих військових титулів. До головного воєначальника титул маршала був вперше застосований Тевтонським Орденом; звідси з'явилося найменування фельдмаршала, спочатку для полковників кавалерії.

Знаком відмінності маршала в багатьох арміях є символічний жезл, прикрашений символікою держави, який урочисто вручається полководцю. Маршальський жезл, або схрещені жезли нерідко складають частину герба маршала і присутні на погонах військових деяких держав. В СРСР особливою відзнакою маршальського звання була Маршальська Зірка.

Слід також звернути увагу, що в часи Речі Посполитої Обох Народів і Великого Князівства Литовського — державних утворень, до яких входили більшість земель сучасної України вживалася назва польовий гетьман (гетьман польний) і гетьман королівства (гетьман коронний), який пізніше, у зв'язку з поширенням німецького і західноєвропейського впливу на організацію війська Російської імперії було замінено на фельдмаршал. Таким чином титулу маршал, який зустрічаємо у Західній Європі в ті часи, в Східній відповідав титул гетьман (теж німецького походження, від нім. Hauptmann — ватажок, воєначальник). Назва гетьман довгий час використовувалась для позначення верховного командувача такої військово-державної структури, як Військо Запорізьке Низове (Запорізька Січ) аж до її розпуску в 1770-х роках Катериною II. Саме в цей час провідну роль в армії Россійської імперії починають відігравати люди німецького і західноєвропейського походження, що зокрема відобразилось на структурі армії і назвах вищого командного складу.

Велика золота зірка на шинельних петлицях — діаметр 6 см, на петлицях френча і гімнастерки — діаметр 5 см. Вишивка суцільна опукла, всі зовнішні краї облямовані перпендикулярною вишивкою тонкими нитками, а середина вишита товстими нитками, що йдуть з центру променями у всі кінці зірки.

Колір петлиць — червоний. На рукавах — велика золота зірка: на шинелі — діаметр 6 см, на френчі і гімнастерці — діаметр 5 см, один косинець з широкого золотого галуну і один косинець з червоного сукна.

На формі зразка 1940 року: Велика золота зірка на червоних петлицях, з нижнього кута петлиці вишиті золотою ниткою лаврові гілки з серпом і молотом в центрі. На рукавах — велика золота зірка, облямована червоним кантом, і один косинець з червоного сукна, посередині якого вишитий узор, а по обидві сторони — золоте шиття з червоною окантовкою. На формі зразка 1943 року: 15 січня 1943 року введені знаки розрізнення на погонах: одна велика зірка діаметром 50 мм. Невідомо, чи носилися такі погони насправді, оскільки вже 6 лютого 1943 року знаки розрізнення Маршалів були знову змінені: до великої зірки додався розташований по вертикальній осі погона герб СРСР. З того часу аж до скасування звання погони Маршалів не змінювалися.

Крім того, після 1943 року Маршали Радянського Союзу мали особливий мундир, який відрізнявся від загального генеральського; найпомітнішою і стійкішою відмінною рисою його був узор з дубових листів (а не лаврових гілок) на передній частині коміра; такий же узор був і на обшлагу рукавів. Ця деталь зберігалася на мундирах зразка 1943, 1945 і 1955 років. Також козирки маршальських кашкетів були кольоровими, а не чорними або матер'яними, як у генералів.

З 1940 року особливим знаком розрізнення Маршала Радянського Союзу стає, платинова з діамантами «Маршальська Зірка», що носилася на шиї, зразок якої не змінювався аж до скасування звання в 1991 році. За статусом цей знак був багато в чому аналогічний статусу маршальського жезла в західноєвропейських арміях.

Ілюстрації