Звереснути

Звереснути, -ну, -неш, гл. Вскрикнуть. Як звереснули люде не хочемо! НВолын. у. Звереснув та й побіг. НВолын. у.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЗВЕРЕСНУТИ, ну, неш, док., розм. Пронизливо крикнути. Як звереснули люде — не хочемо! (Словник Грінченка); Цього було досить лише на те, щоб звереснути усім своїм голосом, усією силою, усією душею: — Йона! Біжи! (Олексій Кундзіч, Пов. і нов., 1938, 372). Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 464.

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Звере́снути, -ну, -неш, гл. Вскрикнуть. Як звереснули люде — не хочемо! Н. Вол. у. Звереснув та й побіг. Н. Вол. у.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

ЗВЕРЕСНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., розм. Пронизливо крикнути. Як звереснули люде — не хочемо! (Сл. Гр.); Цього було досить лише на те, щоб звереснути усім своїм голосям, усією силою, усією душею: — Йона! Біжи! (Кундзич, Пов. і нов., 1938, 372). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 464.

Ілюстрації