Жінчин
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 07:42, 29 жовтня 2018; Dkzharov.ij18 (обговорення • внесок)
Жінчин, -на, -не. Женинъ, принадлежащій женѣ. Він в жінчиних мотнувсь патинках. Котл. Ен. Хома з того часу зарікся коней купувати та жінчине вередування сповняти. Рудч. Ск. II. 177.
Зміст
Сучасні словники
Той, що належить жінці
Ілюстрації
|
|
|
|
