Ложниця
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:45, 28 жовтня 2018; Yszinkovska.ij18 (обговорення • внесок)
Ложни́ця, -ці, ж. Спальня. (Молоду) в ложницю повели. К. Бай. 35.
Сучасні словники
ЛОЖНИ́ЦЯ, і, жін., заст. Спальня. Підчаший.. налив князеві другу [чарку] й поніс її на срібному підносі у великокняжу ложницю (Юліан Опільський, Іду.., 1958, 574).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 541.
Ілюстрації
|
|
Джерела та література
Зовнішні посилання
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]
