Лелечище

Леле́чище, -ща, м. Ув. отъ лелека.

Зміст

1 Сучасні словники
2 Ілюстрації
3 Медіа
4 Див. також
5 Джерела та література
6 Зовнішні посилання

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках лелека -и, ч. і ж. Великий перелітний птах із довгим прямим дзьобом та довгими ногами; боцун, бузько, гайстер, чорногуз та ін. || рідко. Про такого птаха-самця.

ЛЕЛЕ́КА, и, чол. і жін. Великий перелітний птах із довгим прямим дзьобом та довгими ногами. Доля Жабам догодила — Лелеку королем зробила (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 123); На високому стовбурі старого в'яза в лелечім гнізді сплять лелеки — самець і самка (Олександр Довженко, I, 1958, 85); — Недарма на моїй хаті звили гніздо лелеки.. — Лелеки — то щастя! (Михайло Стельмах, II, 1962, 291); // рідко. Про такого птаха-самця. На старій вербі похилій, під дощем і спекою, Жила собі лелечиха із лелекою (Іван Нехода, Ми живемо.., 1960, 31); * Образно. Кохай мене, я твій завжди, незмінна подруго далека. Моя зажурена лелеко, прилинь сюди! (Микола Упеник, Вірші.., 1957, 26); * У порівняннях. Ось вони розійшлися у ланцюг. Хороші хлопці, чорт візьми! Бачать, як лелеки (Юрій Яновський, I, 1958, 90).