Єдинчик
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 17:52, 28 жовтня 2018; Drhruzevych.ij18 (обговорення • внесок)
Єдинчик, -ка, м. Ум. отъ єдинець.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
ЄДИНЧИК
-а, ч., діал. Зменш. до єдинець = Єдине́ць, -нця́ м. = єдина́к 1. Ум. єдини́чок, єди́нчик. КС. 1882. XII. 513. Бодай же море не процвітало, вічними часи висихало та що мого сина єдиничка, єдиничка у себе взяло. 2. єдинець -нця́, ч., діал. Єдиний син.
Ілюстрації
|
|
[[Зображення:40533951 2177862292429033 4777388807349600256 n.jpg | x140px]] | 
|
