М’якуш
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 15:36, 27 жовтня 2018; Mvlukashenko.fitu18 (обговорення • внесок)
Зміст
[сховати]Сучасні словники
Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970—1980)
М'ЯКУ́Ш, а, чол. 1. М'яка частина тіла тварини, людини. Макар начисто відтяв собі м'якуш лівої руки (Юрій Смолич, I, 1947, 118); Чутно.. мляскання [ляскання] язиком тітки Рузі, яка висисала рештки м'якуша з ракових ніжок (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 187). 2. Підшкірна частина плодів, ягід тощо. Добре видно під мікроскопом живі клітини м'якуша кавуна (Практикум з анатомії рослин, 1955, 11); Македон.. бере з миски велике яблуко і вдавлює зуби в соковитий м'якуш (Натан Рибак, Що сталося.., 1947, 53).
Словарь Бориса Грінченка
М'яку́ш и мняку́ш, -ша, м. 1) Мягкія части мяса. Камен. у. 2) Раст. Potentilla anserina. Вх. Пч. I. 12.