Омпити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 15:10, 25 жовтня 2018; Yoshvets.if18 (обговорення • внесок)
Омпити, -плю, -пиш, гл. = Вонпити. Вх. Зн. 43.
Зміст
Академічний тлумачний словник (1970-1980)
ВОМПИТИ, плю, пиш; мн. вомплять; недок., діал. Вагатися; соромитися. Тягли тут пінненьку Троянці, Не вомпили Сициліянці, Черкали добре назахват (Іван Котляревський, I, 1952, 92).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 737.