Кощавий
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:07, 25 жовтня 2018; Dvpentilo.fpmv18 (обговорення • внесок)
Кощавий, -а, -е. Костлявый. Високого зросту, кощавий, похіпливий, жвавий. МВ. II. 137.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках КОЩА́ВИЙ, а, е. Сухорлявий, худий, кістлявий. Був [Михайло].. високого зросту, кощавий, похіпливий, жвавий (Марко Вовчок, I, 1955, 217); Кощавий, жилавий, без жодної натуги Остап хилиться в лад із косою (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 327); Кощаве обличчя старого було спокійне, брунатне, мовби вирізане з дерева (Михайло Стельмах, Над Черемошем.., 1952, 27); * Образно. Тільки тепер я відчув по-справжньому, що воно за кощава рука голоду (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 257).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)==Джерела та література==
