Ляхівка
Ля́хівка, -ки, ж. 1) Полька. Левиц. І. 161, 209. 2) Прошвенный узоръ въ женской или мужской рубашкѣ, родъ мере́жки; различныя названія ляхівки: ля́хівка на З, 4, 5, 6, 7, 9 дірочок, — ціле коліща, — цілий збан, — хрестичками, — кругла наши́ванка, — ко́са, — кругла, — хрещата, — рішіточка. — прутик. На рукавахъ мужской сорочки бываетъ мережка з ляхівкою. Чуб. VII. 415. Кв. І. 6, 143.
Зміст
Тлумачення слова у сучасних словники
•ЛЯ́ХІВКА, и, жін. 1. іст. Те саме, що ляшка. Поженив пан наших хлопців на ляхівках покоївках, що пані привезла з-під Варшави (Нечуй-Левицький, I, 1956, 131).
2. Вид вишитої, вимереженої прошви на жіночих та чоловічих сорочках. Хусточка у пояса мережована.. і ляхівка з-під плахти тож [теж] вимережована й з китичками (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 26); Потрійна ляхівка вживається як узор у жіночих сорочках, скатертях, рушниках (Українське народне художнє вишивання, 1958, 28).
3. Національний узор на прошві у жіночій або чоловічій сорочці, рід мережки; на рукавах чоловічої сорочки буває мережка з ляхівкою.
Сучасні словники
·Академічний тлумачний словник (1970—1980).
·Словник української мови. У 20-ти т.
Медіа
Іншими мовами
Див. також
Джерела та література
·Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 346.
·Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 582.
·Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 582.
Зовнішні посилання
http://ukrlit.org/slovnyk/ляхівка
<a href="http://hrinchenko.com//slovar/znachenie-slova/27316-ljakhivka.html" title="ЛЯХІВКА. Словник української мови Б.Грінченка.">ЛЯХІВКА. Словник української мови Б.Грінченка.</a>
