Зімовик
Зімовик, -ка, м. 1) Погребъ, куда на зиму кладутъ ульи съ пчелами. Уже останнії дикі гуси в вирій полетіли, пасіку в зімовик поставили. Г. Барв. 160. 2) = Зімовник. Наш таки січовик Печина привіз його з якогось зімовика. Стор. II. 11.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках Зімовни́к, -ка, м. Зимнее жилице запорожца внѣ Сѣчи. Сидів він зімовником серед дикого степу на Низу. К. ЧР. 13.
ЗИМОВИ́К, а, ч., рідко.
1. Те саме, що зимівни́к. Уже останні дикі гуси в вирій полетіли, пасіку в зимовик поставили (Барв., Опов.., 1902, 160).
2. Те саме, що зимі́вник. Скінчивши своє діло, недовго він зоставався в коші, дуже вже старий був і, подякувавши за хліб-сіль, помандрував собі у степи, щоб де-небудь сісти зимовиком і завести пасіку, бо дуже кохався у бджолі (Стор., І, 1957, 202).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
[http://sum.in.ua/s/zymovyk Вхід · Реєстрація Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970— [ http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B7%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BA ]
[ Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 567.]
