Плечико
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 15:31, 19 жовтня 2018; Aonadtochii.fpmv18 (обговорення • внесок)
Словник Грінченка
Пле́чико, -ка, с. 1) Ум. отъ плече. 2) мн. Вставка въ рубахѣ, покрывающая плечо. Kolb. І. 39. Шух. І. 159.
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970-1980)
ПЛЕ́ЧИКО, а. сер. Зменш.-пестл. до плече 1. Він поклав свою руку на її маленьке плечико (Олекса Гуреїв, Наша молодість, 1949, 103).
ПЛЕ́ЧІ (частина тулуба від шиї до рук), РАМЕ́НА заст. поет., РА́М’Я діал., КОРКО́ШІ діал., ҐОРҐО́ШІ діал.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Плечико - іменник, середній рід, неістота.
ОДНИНА МНОЖИНА
Називний плечико плечика Родовий плечика плечик Давальний плечикові, плечику
плечикам
Знахідний плечико плечика Орудний плечиком плечиками Місцевий на/у плечику на/у плечиках Кличний плечико плечика
Джерела
https://uk.worldwidedictionary.org/%D0%BF%D0%BB%D0%B5%D1%87%D0%B5
