Лубок

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 02:27, 22 листопада 2018; L.varchenko (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Лубо́к, -бка, м. 1) Ум. отъ луб. 2) Въ головномъ дѣвичьемъ уборѣ: родъ картоннаго околыша, обвитаго лентой, къ которому сзади прикалываются другія ленты. О. 1861. Свид. 28.


Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 551. ЛУБО́К, бка, чол.

1. Те саме, що луб 2. Хома Патика Пішов зимою драти лика; Лубка ж не обідрав І липку зіпсував (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 138); [Мартин:] Не журись, у нас вози лубками вшиті! (Карпенко-Карий, I, 1960, 333). ♦ Лубком взятися (стояти) — те саме, що Лубом стояти (стати) (див. луб). Стоїть Щур під млином на греблі, розминає язик у роті, що лубком узявся, сам себе допікає (Степан Васильченко, Вибр., 1950, 115).

2. Виріб з луба (кузов воза, саней і т. ін.). Він бачив уже валку саней з колодами, брусами, повні лубки червоної цегли, немов миски ягід (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 34); // мн. Віз, сани з таким кузовом. Взяв син лубки, поклав старого та й одвіз... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 274).

3. перев. мн. Тверда накладка на місці перелому кістки; шина. Біда лежав на розкладному ліжку.. Нога була в лубках (Микола Трублаїні, I, 1955, 55).

4. Липова дошка для малювання або гравірування картини, звичайно нескладної виконанням. Намалюю неньку На жовтому лубку (Павло Чубинський, V, 1874, 474).

5. тільки одн. Надрукована з такої дошки картинка з підписом, народна походженням або розрахована на широкі народні верстви, що відзначалася простотою образів і примітивністю зображення. Розвиваючи традиції народного лубка, українські художники створили пропагандистський плакат (Українська радянська графіка, 1957, 18); Не можна пройти повз цікаву серію.. ліноритів.. на мотиви великого Кобзаря, виконану під давній лубок (Мистецтво, 3, 1964, 20).

6. літ. Те саме, Що Лубочна література (див. лубочний).

Орфографія (словоформи)

лубок - іменник, чоловічий рід, неістота

відмінок однина множина
називний лубок лубки
родовий лубка лубків
давальний лубкові, лубку лубкам
знахідний лубок лубки
орудний лубком лубками
місцевий на/у лубку на/у лубках
кличний лубку лубки

Ілюстрації

x140px x140px Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%83%D0%B1%D0%BE%D0%BA

https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%83%D0%B1%D0%BE%D1%87%D0%BD%D0%B0%D1%8F_%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0

Джерела та література

Зовнішні посилання