Волокита

Волокита, -ти, ж. Бродяжничество, скитанія. Ой нещасная волокита та журба ж мене збила. Грин. ІІІ. 416.

Зміст

1 Сучасні словники
2 Ілюстрації
3 Медіа
4 Див. також
5 Джерела та література
6 Зовнішні посилання

Сучасні словники

1. Несумлінне затягування справи або рішення якого-н. питання, а також повільний плин справи, ускладнює виконання дрібних формальностей, зайвої листуванням і т. п.
2. Спокусник жінок
3. Тяганина, тяганини, мн. немає, · дружин. Зволікання, навмисно повільне, що супроводжується зайвими формальностями виконання справи. Канцелярська тяганина. Тяганина з розглядом справи. Без тяганини.
4. Бездомна людина, що не має постійного місця проживання, сталого заняття, роботи
5. Про того, хто ходить кудись без потреби, часто уникаючи роботи. — А де ж ти, волоцюго, волочився до цього часу? — крикнула Кайдашиха (Нечуй-Левицький, II, 1956, 269);
6. Про того, хто певний час був відсутній дома. Аж ось Катря підняла вгору голову і крикнула радісно і сердито: — А ось і наш волоцюга!
7. Той, хто любить волочитися за ким-небудь. Замість того, щоб тобі у горницях сидіти, так ти, волоцюго, повіялася до хлопців на кухню (Панас Мирний, IV, 1955, 167); — Я й сама бачу, який ти є волоцюга й зальотник! (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 352).