Ламання
Лама́ння, -ня, с. 1) Ломъ, разломъ, ломаніе, разламываніе. 2) Нарушеніе, несоблюденіе. І в ламанні свого слова попадуться нечестиві. К. Псалт. 135. 3) Ломота. Ламаня ма в кістю. Вх. Уг. 249.
ЛАМА́ННЯ, я, сер. Дія за значенням ламати. Такі точки з ламанням пер ставлять бурсаки, тоді як скінчать останній писаний екзамен (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 165); Ламання каменю вимагало не тільки великої фізичної сили, а й певної спритності (Таємниці вапна, 1957, 29); Ламання тютюнового листя необхідно провадити в декілька прийомів в міру його достигання (Технічні культури, 1956, 381); Ні, мало і сліз тих, і слів, і думок, і серця стискання, і болю, й ламання у розпачі рук, і стогнання, і мук... Одно зостається — мовчання (Леся Українка, I, 1951, 229); Перебудовуючи роботу школи, необхідно дуже обережно і поступово здійснювати ламання виробленої системи (Літературна газета, 15.VIII 1958, 2).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 440.
