Сита
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:36, 18 жовтня 2018; Aaishchuk.fpmv18 (обговорення • внесок)
Зміст
Словник Грінченка
Сита, -ти, ж. Растворъ меду, сыта. Будеш його годувати цукром головою, будеш його напувати від меду ситою. Чуб. V. 68.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
СИТА́, и, жін., заст. Мед, розведений водою, або медовий відвар на воді. Жінки.. кутю у миски накладають та ситою розводять (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 92); Робить важке не по мені; А бджілка — діло підходяче [підходяще]; Ти дай сити їй по весні, А вже вона тобі оддяче [оддячить] (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 303). Медова (медяна) сита — те саме, що сита. В притворі стояли високі липові кадовби, в яких розводилося медяну ситу (Федір Бурлака, О. Вересай, 1959, 69).
Український тлумачний словник
Cита -и́, ж., заст. Мед, розведений водою, або медовий відвар на воді.
Орфографічний словник української мови
Cита́ - іменник жіночого роду
Орфографія (словоформи)
Словник- портал української мови та культури
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Цікаві факти
Див. також
Додаткові відомості
