Голівка
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:37, 17 жовтня 2018; Vsluzan.ij18 (обговорення • внесок)
Голівка, -ки, ж. Ум. отъ голова.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках Академічний тлумачний словник (1970—1980) ГОЛІ́ВКА, и; ж Зменш.-пестл. до голова 1. — Підніми ж бо голівку, доню, та глянь на старого батька! (Марко Вовчок, I, 1955, 93); Чорний вуж, здіймаючи вгору лакову голівку з жовтими пелюстками, швидко плазував у гущавину (Олесь Донченко, III, 1956, 166). ♦ Гладити (погладити) по голівці див. гладити.
Ілюстрації
|
|
|
|
