Жилка

Жилка, -ки, ж. Ум. отъ жила.

Зміст

1 Сучасні словники
2 Ілюстрації
3 Медіа
4 Див. також
5 Джерела та література
6 Зовнішні посилання

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках ЖИ́ЛКА, и, жін.

1. Зменш. до жила1 1, 2. На її білих висках почали світиться тонесенькі сині жилки (Нечуй-Левицький, I, 1956, 444); На крупах коней видні були не тільки напружені м'язи, а й кожна кров'ю налита жилка (Олександр Ільченко, Серце жде, 1939, 109). ♦ Кожна жилка дрижала у кого; Збудити (сповнити) кожну жилку — кого-небудь повністю охопили якісь почуття, переживання і т. ін. В Саїба дрижала кожна жилка, кров грала в жилах, кипіла (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 33); Чудесне відчування пройняло дівчинку, збудило кожну жилку, співала, аж заходилася (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 75).

2. Нитка, вигот. з сухожилля. Вася потяг вудку з окунем, який тріпотів і рвав жилку (Михайло Чабанівський, Шляхами.., 1961, 84).

3. Стовщення у вигляді нитки, що проходить через тканину листка дерева чи крила коашхи. На крилах [комахи] помітно жилки, що іноді утворюють сітку (Шкідники поля, городу та саду, 1949, 16); Махорку для досушування в кіпах знімають з вішал, коли пластинка листка і головна жилка висохли (Колгоспник України, 8, 1959, 14).

4. Тонка смужка на чому-небудь, яка відрізняється своїм забарвленням. У білім мармурі текли тонкі рожеві жилки (Микола Рудь, Дон. зорі, 1958, 58); Данило лежав і дивився в стелю, покреслену синіми жилками мазків щітки (Олександр Копиленко, Лейтенанти, 1947, 78); * У порівняннях. Поволі дерева пірнали в сизий туман та рисувались на небі, як темні жилки на перламутрі (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 284).

5. перен. Природжений нахил до чого-небудь. Коли поглянув [Едмунд] і сам побачив таку незвичайну рибу, пробудилася в ньому мисливська жилка, (Іван Франко, III, 1950, 11); — Просто, розумієте, не вистачає у мене тієї організаційної, як тепер кажуть, жилки (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 481).

6. спец. Провід телефонного кабеля. Траплялося, що в самий розпал «концерту» осколок снаряда, пущеного наосліп сонним німецьким артилеристом, перебивав тонку жилку кабеля (Радянська Україна, 1.XII 1960, 3). Жилка - предмет риболовного, мисливського та інших видів спорядження. Сама назва має історичне та біологічне коріння, оскільки для виготовлення жилки в давнину використовувались сухожилля та жили тварин.

Раніше, жилка використовувалась також для виготовлення одягу, мисливського, рибальського спорядження, взуття, житла та предметів домашнього вжитку.

У первісні часи прив´язана до сухожилля гачкоподібна кістка - використовувалась для вилову риби. Це був первісний гачок у сучасному розумінні. Прив´язаний сухожиллям камінь до палиці був сокирою або списом. Натягнуте сухожилля між кінцями зігнутої палиці було мисливським луком.

У сучасному світі має більш широке застосування - застосовується у медицині, ветеренарії, виготовленні музичних інструментів, рибальстві, мисливстві тощо.

За метричними розміром по товщині має бути товстіша за 0.12 міліметри.

Жилку деколи плутають з волосінню.