Тапчанчик

Тапчанчик, -ка, м. Ум. отъ тапчан. ]]

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

ТАПЧА́НЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до тапча́н. — В мене є ліжко; стоїть і тапчанчик (Н.-Лев., IV, 1956. 279); Марія застеляє свіжим рядном тапчанчик, що стоїть біля вікна, кладе подушку й друге, грубше рядно (Стельмах, І, 1962, 650).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 37.

  Словари и энциклопедии на Академике: 
   1 тапчанчик — а, ч. Зменш. пестл. до тапчан …Український тлумачний словник

   2 тапчанчик — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови

Ілюстрації

Див. також

  відмінок 	однина 	множина

називний тапча́нчик тапча́нчики родовий тапча́нчика тапча́нчиків давальний тапча́нчику, тапча́нчикові тапча́нчикам знахідний тапча́нчик тапча́нчики орудний тапча́нчиком тапча́нчиками місцевий на/у тапча́нчику на/у тапча́нчиках кличний тапча́нчику* тапча́нчики*