Лучче

Лучче, нар. 1) Лучше. Ні, лучче вже мовчімо! К. Іов. 83. Лучче кривду терпіти, ніж кривду чинити. Ном. № 2295. Іде берегом, шукав, де б то лучче скочити в воду. Чуб. І. 55. 2) Больше. Минуло годів десять, чи й лучче. О. 1861. VIII. 26. По чарці, по другій, та так... до десятка, чи й лучче доскочило. Грин. II. 179. Ум. Лучченько.

Сучасні словники

лучший, укр. лучче, луччий, блр. лучче, др. русск. лучии, ср. р. луче, ст. слав. лоучии, лоучьши, лоуче κρείττων (Супр.), первонач. знач. более подходящий

Ілюстрації