Багнітувати
Багнітува́ти, -ту́ю, -єш, гл. = Багнити. Кіев.
Зміст
Словник української мови
1. Бруднити.
2. Псувати, нівечити щось. * Образно. Хіть напала мандрувати, Аж молодшає чуття; Годі ум багнітувати Над питаннями життя (Павло Грабовський, I, 1959, 193).
3. Дієслово недоконаного виду
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Інфінітив- багні́тува́ти
однина множина
Наказовий спосіб
1 особа- багні́ту́ймо 2 особа- багні́ту́й, багні́ту́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа- багні́тува́тиму, багні́тува́тимемо, багні́тува́тимем
2 особа багні́тува́тимеш, багні́тува́тимете
3 особа багні́тува́тиме, багні́тува́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа- багні́ту́ю, багні́ту́ємо, багні́ту́єм 2 особа- багні́ту́єш, багні́ту́єте 3 особа- багні́ту́є, багні́ту́ють
Активний дієприкметник
Дієприслівник- багні́ту́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р.- багні́тува́в, багні́тува́ли
жін. р.- багні́тува́ла
сер. р.- багні́тува́ло
Активний дієприкметник
Пасивний дієприкметник- багні́това́ний
Безособова форма- багні́това́но
Дієприслівник- багні́тува́вши
Інфінітив- багні́тува́ти
Дієприслівник- багні́тува́вши
Джерела та література
1. Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 84.
3. https://www.youtube.com/watch?v=dzurQJKeZpE