Дійсність

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Словник Грінченка

Дійсність, -ности, ж. Дѣйствительность.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ДІ́ЙСНІСТЬ, ності, жін.

  • Те, що насправді існує або існувало; реальність. Вчора се була казка, сьогодні дійсність, що ж дивного тут? (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 78); Електрика стала не мрією, а дійсністю (Василь Кучер, Засвітились вогні, 1947, 20);
  • Те саме, що істина 1. Урочище, куди призначили на роботу Кардаша, лісоводи називали «Кара-Кумами», і це відповідало дійсності (Семен Журахович, Звич. турботи, 1960, 16).
  • В дійсності — насправді, дійсно. Ми йшли.. тією самою стежкою, що, здавалось, кінчалася морем, але в дійсності вона кінчалася сходами (Леся Українка, III, 1952, 604); [Огнєв:] Мене не цікавить, що думаєте ви, а цікавить, що є у німців в дійсності (Олександр Корнійчук, II, 1955, 25).
  • Об'єктивний світ в усій його різноманітності. За водою спливе в синє море Все, чим дійсність гірка та сумна (Павло Грабовський, I, 1959, 335); Ніякого прикрашування дійсності, ніякого замилювання очей (Остап Вишня, I, 1956, 367).

Словник синонімів

ДІ́ЙСНІСТЬ (те, що насправді існує або існувало), РЕА́ЛЬНІСТЬ, ЖИТТЯ́, НАТУ́РА, Я́ВА[ЯВ], СУ́ЩЕкнижн.;ПРА́КТИКА (галузь застосування й перевірки вірогідності певних положень або висновків). Тіні розвіялися. Лишилася дійсність, життя (Н. Кобринська); Наметове місто, вибудоване раніш уявою Порфира Кульбаки, нарешті стало реальністю (О. Гончар); -- У тебе все в теорії. А в мене - все з натури, з практики (І. Багмут); І небо стало меншати мені. Нема безмежжя, довженого щирим дитячим оком. І нема довіри, що втрачене явою буде в сні (В. Стус); І стали явом давні наші сни (В. Бичко); Слова - лише знаки сущого, й не треба ховатися за словами, надавати їм більшого значення, ніж вони мають насправді (Є. Гуцало).

Словник антонімів

ДІЙСНИЙ - УЯВНИЙ

  • ДІЙСНИЙ - Який існує як щось реальне, справжній, правдивий, реальний.
  • УЯВНИЙ - Який не існує в дійсності, а створений в уяві, видуманий, неіснуючий, придуманий, вигаданий, сфантазований, (про історичні факти) сфабрикований, сфальсифікований.

Уявні ~ дійсні аргументи, висновки, документи, заходи, здогади, погляди, події, процеси, обставини, пояснення, проблеми, речі, факти. Бути, здаватися, залишатися, ставати уявним ~ дійсним. Повністю, цілком уявний ~ дійсний. У знач. ім.: Уявне - те, що створене уявою ~ дійсне - те, що існує як річ, факт.

Зрештою, між уявним і дійсним завжди існуватиме якась невідповідність (Н. Рибак).

Ілюстрації

Дійсність1.jpg Дійсність2.jpg Дійсність3.jpg Дійсність4.jpg Дійсність5.jpg