Тама
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 07:05, 16 жовтня 2018; Kapohrebniak.fpmv18 (обговорення • внесок)
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 30.
ТА́МА 1, и, жін., заст. Гребля, гатка. — Я під тамою, мов в ямі, А Свиня з дітьми на тамі Хрюка, плюска, муркотить (Іван Франко, XII, 1953, 51).
ТА́МА 2, присл., заст., діал. Там. — Ну, що, стара? Час би вже й поснідати, а тама і з богом в дорогу (Леся Українка, III, 1952, 552).
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Тама I, -ми, ж. Запруда, дамба.
Тама II, нар. Тамъ. Шейк.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Місцини:
Тама (річка)
Тама (Токіо)
Пагорби Тама
Район Тама
Інші:
1089 Тама - астероїд
Тама (кішка) — кішка, що була станційним доглядачем в Японії
Джерела та література
http://ukrlit.org/slovnyk/тама
https://uk.m.wikipedia.org/wiki/Тама
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/57919-tama-ii.html#show_point
