Забара
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:37, 15 жовтня 2018; Kapohrebniak.fpmv18 (обговорення • внесок)
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови
ЗА́БАРА, и, жін., заст. Затримка. [Лянцкоронський:] Всяка ж забара дасть Богуну змогу стягти потуги, скріпитися силою (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 29).
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.
1) Задержка; замедленіе. не в забарі. Вскорѣ. Не в заба́рі буде у нас дитина. Борз. у.
2) Медлительный человѣкъ. Залюбовск.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Зовнішні посилання
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]
