Лейтарь
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 19:11, 15 жовтня 2018; Kapohrebniak.fpmv18 (обговорення • внесок)
Зміст
Сучасні словники
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 2, ст. 353.
Лейта́рь, -ря́, м. Рейтаръ. Скоро лейтарі до його прибували, листи подавали. АД. II. 123. Рейтар, -ра, м. Конный солдатъ. Блиснула грімниця із чорної хмари, повалились, покотились пішаки й рейтари. К. Досв. 9.
Словник української мови
Найманий солдат важкої кавалерії у Західній Європі XVI—XVII ст. та Росії XVII ст.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Зовнішні посилання
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]
