Ляскіт
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:07, 15 жовтня 2018; Aymorokhovets.fpmv18 (обговорення • внесок)
Ля́скіт, -коту, м. Хлопаніе, щелканіе.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.
ЛЯ́СКІТ1, оту, ч. Те саме, що ля́скання. Після деякого затишшя десь за Дніпром знову спалахнув ляскіт зеніток (Баш, Надія, 1960, 206); Над морем ледве чутно щось ляснуло.. Ляскіт був неголосний (Собко, Скеля.., 1960, 130).
ЛЯ́СКІТ2, оту, ч. Те саме, що ляща́ння.
Ілюстрації
|
|
|
|
