Утеча
Утеча, -чі, ж. = Утік. Желех.
Сучасні словники
УТЕ́ЧА (ВТЕ́ЧА), і, ж,
1. Швидкий відхід, біг, від'їзд і т. ін. з метою уникнення небезпеки, неприємного становища тощо. В очеретах залопотіли [птахи] крилами, поплескалась вода від утечі лисок.., курочок (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 411); Вже двічі на слід банди натрапляв червоноармійський загін, але банда ухилялась від бою, рятуючись втечею (Іван Цюпа, Три явори, 1958, 17); Треба сказати, що Вася Багіров ніколи не вдавався до ганебної для гвардійця втечі, а бився хоч один проти десятьох (Олесь Гончар, III, 1959, 187); Він якусь мить спостерігав утечу сполоханих звірів (Василь Кучер, Пов. і опов., 1949, 87); * Образно. Були поети, у вірші яких почали проникати тенденції ідилічності, аполітизму, втечі в чисту лірику, особливо шкідливі в той час, коли на країну все більше насувалась тінь війни, готованої світовим імперіалізмом (Про багатство літератури, 1959, 134).
2. Таємний самовільний відхід, від'їзд. Хоч і міг сумніватися Марусяк у тім, що вість про його утечу випередила його самого, але — хто ж його знає! (Гнат Хоткевич, II, 1966, 105); Втечі селян від феодалів були найпоширенішою формою класової боротьби при феодальному ладі (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 461); Любов до волі… Пушкін бачив яскравий вияв цієї любові: втечу з катеринославської тюрми двох прикованих один до одного арештантів… Цей епізод став, як відомо, за основу поеми «Братья-разбойники» (Максим Рильський, X, 1962, 35); Яринчина втеча схвилювала школярів.. Обговорювали дуже детально, що робитиме Яринка в незнайомих краях, куди вона подалася (Олесь Донченко, IV, 1957, 235).
Ілюстрації
|
|
|
|
