Вартування

Вартува́ння, -ня, с. Охраненіе, обереганіе.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

ВАРТУВА́ННЯ, я, сер. Дія за значенням вартувати 1, 2. З нічного вартування прийшов батько, роздягся мовчки, поліз на піч спати (Іван І. Волошин, Самоцвіти, 1952, 33); Катерина.. обрала собі найважчу пайку в загальному обов'язку: вартування біля хворого по ночах (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 98).

Ілюстрації

Медіа

Кристина:

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 295.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 295.