Суспільний
Суспільний, -а, -е. 1) Смежный. 2) Общественный. Желех.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
СУСПІ́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Стос. до суспільства. Основою товарного господарства є суспільний поділ праці (Ленін, 3, 1970, 21); Об'єктивні закони суспільного розвитку невблаганно ведуть до перемоги комунізму (Комуніст України, 1, 1959, 11); Переваги соціалістичної системи господарства над капіталістичною знаходять свій яскравий вияв і в швидкому зростанні продуктивності суспільної праці (Наука і життя, 2, 1959, 2); Суспільне виробництво.
Суспільна думка — те саме, що Громадська думка (див. думка). Представники російської передової суспільної думки будили любов до трудящих всіх національностей (Визначні місця України, 1958, 17);
Суспільні науки — науки, що досліджують різноманітні сфери історичного розвитку, відносини між людьми, класами, народами, державами. Професор.. підкреслив велику роль суспільних наук під час Вітчизняної війни (Павло Тичина, III, 1957, 255); За фахом Ратушний був викладач суспільних наук (Натан Рибак, Час.., 1960, 489).
2. Який виражає відносини, становище людей у суспільстві. Почуваю серцем його [Дж. Г. Байрона] сум, його тугу серед розпусти, нікчемності суспільного життя того темного часу (Нечуй-Левицький, III, 1956, 305); Пушкінські дні на неосяжних землях Радянського Союзу — це разом і свято дружби народів, це разом і торжество ленінської національної політики — це тріумф радянського суспільного ладу (Максим Рильський, X, 1962, 29); Суспільні класи; Суспільна формація.
▲ Суспільні відносини — відносини між людьми, які встановлюються в процесі їх спільної практичної та духовної діяльності. В процесі удосконалення соціалістичних суспільних відносин в СРСР сформувалася нова історична спільність людей — радянський народ (Комуніст України, 6, 1975, 50).
3. Створений, нагромаджений суспільством у процесі виробництва; який являє собою спільне надбання. Суспільна власність, яка утвердилася в СРСР, об'єднала трудящих міста і села в єдину сім'ю (Комуніст України, 11, 1967, 48); У піднесенні матеріального і культурного рівня життя народу важлива роль належить суспільним фондам споживання (Матеріали XXIV з'їзду КПРС, 1971, 37).
4. Який має, відчуває потребу жити в суспільстві, в колективі. Радянський художник завжди повинен писати образ сучасного героя як суспільну людину, як частку народу, суспільства, як громадянина і патріота (Вітчизна, 6, 1965, 184); // Який живе у великій групі. Останнім часом учені з особливим інтересом вивчають так званих суспільних комах — бджіл, ос, мурах, термітів (Знання та праця, 8, 1971, 26).
5. рідко. Те саме, що суміжний. З одчинених воріт суспільного подвір'я.. визирнув Коваль (Микола Трублаїні, I, 1955, 75).
Вікісловник
Значення
той, що стосується суспільства ◆
який виражає відносини, становище людей у суспільстві ◆ Суспільні відносини — відносини між людьми, які встановлюються в процесі їхньої спільної практичної та духовної діяльності.
створений, нагромаджений суспільством у процесі виробництва; який являє собою спільне надбання ◆
який має, відчуває потребу жити в суспільстві, в колективі ◆
який живе у великій групі ◆
рідк. те саме, що суміжний ◆
Ілюстрації
|
|
|
|
