Занепадати

Занепада́ти, -да́ю, -єш, сов. в. занепа́сти, -ду́, -де́ш, опинятися в стані загального погіршення, зниження рівня розвитку; втрачати політичну та економічну могутність

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЗАНЕПАДАТИ, аю, аєш, недок., ЗАНЕПАСТИ, аду, адеш, док.

1. Опинятися в стані загального погіршення, зниження рівня розвитку; втрачати політичну або економічну могутність; протилежне підноситися, розквітати. Вони бачили, як один за другим панські маєтки занепадали, великі степи неорані, несіяні пустували... (Панас Мирний, IV, 1955, 214); Всі інші класи занепадають і знищуються з розвитком великої промисловості, а пролетаріат є її власний продукт (Маніфест комуністичної партії, 1963, 40); — Тая.. подія одбувалася вже тоді, як арабський халіфат занепав... себто після X віку... (Агатангел Кримський, А. Лаговський, І, II, 1905, 126); Поки мати Марусина жива була, — вони так-сяк господарювали; а вже як вона вмерла, ..то тоді господарство зовсім занепало (Борис Грінченко, I, 1963, 371); // Доходити до стану ідейного зубожіння, безперспективності, деградації (про літературу, мистецтво і т. ін.). До краю занепала віра, А це відбилося й на юшці, й на наварі: Прийшов попу справжнісінький великий піст (Василь Еллан, I, 1958, 180).

2. Втрачати сили, здоров'я, доходити до повного виснаження, ослаблення фізичних чи духовних сил. З дня на день вона все занепадала — сохла, марніла (Панас Мирний, IV, 1955, 76); З цього часу як занепав о. Гервасій, то до півроку так висох, що всі тільки й знали, що смерть йому пророчили (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 68); Мало лишилось од того колишнього Грицька — занепав зовсім: не ті вже кучері з-під кашкета, і чоботи, — щоправда, ті ж таки хромові, та не той глянець (Андрій Головко, I, 1957, 336); // на що, заст. Хворіти. Ще й парубком, кажуть, був він худорлявий, а що після 10 років у такій сім'ї, то звівся на скіпочку, усе частіше став занепадати на груди (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 36).

Занепадати (занепасти) духом — втрачати бадьорість, надію на щось краще. Це був веселий дужий парубок, який ніколи не занепадав духом (Олександр Довженко, I, 1958, 286); Не вийшло нічого із сватанням. Проте Остап не дуже занепав духом з оцієї невдачі (Андрій Головко, II, 1957, 399); Занепадати (занепасти) здоров'ям (на здоров'я, на здоров'ї) — втрачати здоров'я, занедужувати. Олександра так занепала здоров'ям, що й робити не здужає (Марко Вовчок, I, 1955, 33); Я такий обтяжений службовою працею, що не маю навіть часу пройтися на свіжім повітрі, через що часто занепадаю на здоров'ї (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 257).

Словник фразеологізмів

дух па́дає (занепада́є) / упа́в (занепа́в) чий, у кого і без додатка. Хто-небудь втрачає бадьорість, віру в себе, в свої сили. Бив грім, натискала буря, валилося десь поблизу двадцять п’ять смерек відразу — і падав дух чоловіка в навалі вічностей .. і всесильностей сил (Г. Хоткевич); Його [Наполеона] дуже хвилювало останній час, що армія поволі танула, що великі втрати живою силою, занепадав дух (П. Кочура).

занепада́ти (па́дати) / занепа́сти (упа́сти) ду́хом. Зневірятися в чомусь, втрачати надію. — На помилках часом учимося, і нема чого тобі злитися чи занепадати духом (О. Донченко); Нічого, Антоне Герасимовичу, духом не падайте,— сказав Комишанець,— все ж таки за вами друге місце! (О. Гончар); Вже дехто встиг з утоми огризнутись, А інші духом занепали вкрай (Л. Костенко).