Плечико
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 15:09, 14 жовтня 2018; Aonadtochii.fpmv18 (обговорення • внесок)
Зміст
Словник Грінченка
Пле́чико, -ка, с. 1) Ум. отъ плече. 2) мн. Вставка въ рубахѣ, покрывающая плечо. Kolb. І. 39. Шух. І. 159.
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970-1980)
ПЛЕ́ЧИКО, а. сер. Зменш.-пестл. до плече 1. Він поклав свою руку на її маленьке плечико (Олекса Гуреїв, Наша молодість, 1949, 103).
ПЛЕ́ЧІ (частина тулуба від шиї до рук), РАМЕ́НА заст. поет.,РА́М’Я діал.,КОРКО́ШІ діал.,ҐОРҐО́ШІ діал.
Ілюстрації
|
|
|
|
