Авул
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 14:47, 14 жовтня 2018; Vvfedotiuk.fpmv18 (обговорення • внесок)
Аву́л, -ла, м. Аулъ. Тогді біжить (татарва) у свої авули, миттю орду скликає. К. Укр. 23.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
1)АУ́Л, у, ч. Назва села в деяких тюркських народів у Середній Азії та на Кавказі. Яких-небудь новітніх осад та колоній намість покинутих черкеських аулів іще тут обмаль (Крим., А. Лаговський, І, II, 1905, 102); Майоріли по балках.. аули з рудими черепичними покрівлями (Тулуб, Людолови, І, 1957, 183).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 72
2)Гірське селище на Кавказі, іноді з ярусним (уступами в гору) розміщенням будівель і дуже великою щільністю забудови.
Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Джерела та література
Зовнішні посилання
цфуаківеканоавімфсфчяЧРГЛДШЖЩПЕАТВІМФСЧ