Шарпнути
Словник грінченка
Шарпнути, -ну, -неш, гл. Рвануть, дернуть.
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970-1980)
ШАРПНУТИ, шарпну, шарпнеш, док., перех. і неперех. Однокр. до шарпати. Медведиця вхопила дрючину зубами і шарпнула її (Іван Франко, VI, 1951, 19); Вона шарпнула полатаний мішок зо стола й вилетіла з ним із хати (Ольга Кобилянська, III, 1956, 481); Кінь його спробував сам завернути туди, але Баржак, сердито шарпнувши повід, знову спрямував коня на шлях (Олесь Гончар, II, 1959, 87); Я почав підіймати завісу. Шарпнув раз, другий за вірьовку — не підіймається (Євген Кравченко, Квіти.., 1959, 125); Матрос схопився за замок, але він висів одімкнутий, трохи покривлений. Він шарпнув кришку. Скринька була порожня (Іван Микитенко, Повісті.., 1956, 88); Варя шарпнула шухляду, обгорнула якісь папери і висмикнула пачку Федькових листів (Григорій Епік, Тв., 1958, 166); Левко шарпнув на себе деренчливі двері вітряка, переступив через поріг (Михайло Стельмах, I, 1962, 152); Шалений вітер люто шарпнув за поли пальто (Олесь Донченко, Ю. Васюта, 1950, 135); Випорожнивши скриню, він шарпнув її так, що вона аж загула (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 30).
Шарпнути, шарпну, -неш, Вр. Різко смикнути за що-небудь, шарпонути.
