Певність

Пе́вність, -ности, ж. 1) Вѣрность. Скажи мені, серце моє, чи будеш, ти певна? На що ж тобі, мій миленький, той певности знати, коли будеш тую нічку в степу ночувати? Чуб. V. 76. 2) Увѣренность. Дає Господь їм певність і безпечність. К. Іов. 54.

Зміст

1 Академічний тлумачний словник
2 Ілюстрації
3 Медіа
4 Див. також
5 Джерела
6 Зовнішні посилання

Академічний тлумачний словник

ПЕ́ВНІСТЬ, ності, жін. Абстр. ім. до певний 1—5. ◆ Друга пара, Миколай з Параскою, — це вже інші люди. Статочні [статечні], солідні ґазди. Молоді ще, але якась певність рухів і світогляду (Гнат Хоткевич, II, 1966, 390); Навчись майстерності такій, щоб у твоїй руці легкій з'явилась певність і завжди був точний зір в очах (Микола Упеник, Вірші.., 1957, 76); [Петро:] І чого б я боявся [грати в театрі]? [Іван:] Нема певності! А що як сяду не в свої сани? А театр засмоктує чоловіка (Карпенко-Карий, I, 1961, 38); Коли ж натомість [Славко] мав певність, що щось йому не вдасться, то воно якраз обернеться на добре (Лесь Мартович, Тв., 1954, 244); Лікар посміхнувся приємною теплою посмішкою, що відбивала його душевну врівноваженість і певність своїх сил (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 11); Вона вгадала в ньому надійного мужа й господаря, на плече якого з певністю можна спертись (Олесь Гончар, III, 1959, 189); Легко, легко так зробилось, щезла дикая тривога, ясна певність розлилася у обновленій душі (Іван Франко, XI, 1952, 215).