Зайча
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 17:51, 13 жовтня 2018; Avpavrianidis.fpmv18 (обговорення • внесок)
Зайча, -чати, с. Зайченокъ.
Зміст
Академічний тлумачний словник
ЗАЙЧА́, ати, сер. Те саме, що зайченя.◆ А бистроногі хлопчаки Зайчат ганяють в кручі (Микола Гірник, Сонце.., 1958, 191);
- У порівняннях. ◆ Це був гарненький дідок, цей Микита: весь білий — і чуприна, й борода, й вуси, маленький, мов зайча, бистрий, швидкий (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 44); Спогади її наполоханими зайчатами кидаються врозтіч (Михайло Стельмах, I, 1962, 529).
Словник лекмівської говірки
зайча -чати, с. Пр. Зайченя, мале зайця.
Ілюстрації
|
|
|
|
|
