Ґуцьок
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 16:30, 13 жовтня 2018; Takovalska.fpmv18 (обговорення • внесок)
Ґуцьок, -цька, м. То же, что и ґудзик 3: узелокъ на веревкѣ, нити. Сидів сивий дід і розмотував великий клубок і в’їзав ґуцки. Гн. II. 184.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Академічний тлумачний словник (1970—1980) ВУЗОЛ 1, зла, чол.
1. Місце, де зв'язані кінці чого-небудь; петля, затягнута на мотузкові, линві і т. ін. Дротований шнур, та ще й вузлами понав'язуваний, де діткнувся тіла, то мов ножем! (Іван Франко, II, 1950, 16); Він щоранку старанно вив'язував вузол скромної краватки (Натан Рибак, Час, 1960, 40).