Жмурити

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Жмурити, -рю, -риш, гл. Щурить. Рання пташка зубці теребить, а пізня очиці жмурить. Ном. № 11309. Інфінітив жму́рити

	однина	множина

Наказовий спосіб 1 особа жму́рмо 2 особа жмур жму́рте МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа жму́ритиму жму́ритимемо, жму́ритимем 2 особа жму́ритимеш жму́ритимете 3 особа жму́ритиме жму́ритимуть ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС 1 особа жму́рю жму́римо, жму́рим 2 особа жму́риш жму́рите 3 особа жму́рить жму́рять

Словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980): ЖМУ́РИТИ, рю, риш; наказ. сп. жмур; недок., перех. Стуляючи повіки, частково прикривати (очі). Рання пташка дзьобик чистить, а пізня очиці жмурить (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 204); Іван поспішавсь, стукавсь коліньми в смереки, одводив руками гіллячки і жмурив очі (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 350).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 538.

Словник Грінченка

Ілюстрації

Жмуритись.jpg Shiro the Kagoneko.jpg Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

http://sum.in.ua/s/zhmuryty

Зовнішні посилання