Фурчати

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 17:16, 14 жовтня 2018; Yvstepura.fitu18 (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Фурчати, -чу, -чиш, гл. Шумѣть, жужжать. Фр. (Желех.).

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

ФУРЧА́ТИ, чу, чиш, недок., розм. Утворювати одноманітно-деренчливий звук крилами при польоті (про комах). Я прислухався до гудіння жуків, котрі часто фурчали навкруги (Збірник про Кропивницького, 1955, 6); // Швидким польотом, рухом утворювати подібний звук. Неначе велетенський джміль, фурчить веретено (Михайло Стельмах, Вел. рідня, 1951, 787); // Утворювати деренчливий звук при роботі (про механізми). Вузенькі вулички роїлися робітничим людом, по кошарах фурчали млинки, парові машини свистали (Степан Ковалів, Світ.., 1960, 24). (Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 656.)

Фурчати, -чу, -чиш, гл. Шумѣть, жужжать. Фр. (Желех.). (Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 656.)

Ілюстрації

Фурчати1.png Фурчати2.jpg Фурчати3.jpg Фурчати4.jpg

Медіа

Іншими мовами

Англ: snort; sniff; spit; pshaw; fuff; harrumph; cackle; chortle

Нім: anfauchen; fauchen; prusten; schnauben; pfauchen

Франц: s'ébrouer; renâcler; renifler

Див. також

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 656.

Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 4, ст. 379.

Зовнішні посилання

http://sum.in.ua/s/furchaty

http://sum.in.ua/p/10/656/2

http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/62253-furchaty.html#show_point