Хаптур

Хаптур, -ра, м. = каптур 2. Свита з хаптуром. Васильк. у.

Словник української мови в 11 т.

Каптур, -ра, м. 1) Клобукъ, капюшонъ монашескій. Хиба схотілось знову під чорний каптур? 2) Капюшонъ у верхней одежды. Чуб. VII. 419. Cм. капа, богородиця, відлога. 3) Женскій головной уборъ съ круглымъ дномъ изъ цвѣтной матеріи, разновидность очіпка. Накладають (молодій на голову) каптур, як у других серпанок чи очіпок. Мет. 208. О. 1861. XI. 27. Гол. Од. 59. 4) Родъ наказанія женщинъ: держа въ лѣвой рукѣ надъ головой наказываемой всѣ ея одежды, правой сѣкутъ розгами. Новц. Ум. каптурець, каптурик, -каптурок, -каптурчик. Моя жінка знакомите: задрьопана ззаду свита... Ляга спать у рові, прокинеться, як та курка, — нема платка і каптурка. Чуб. V. 1639.

Ілюстрації