Вуркота
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 16:52, 9 жовтня 2018; Omklimova.fzfvs18 (обговорення • внесок)
Вуркота, -ти, ж. = Воркота. Ой на кота вуркота. КС. 1893. VII. 82.
У сучасному світі
Те саме що й муркотіня котів. Безперестанно видавати звуки «мур-мур» (про котів та інших котячих). На лаві солодко муркотів кіт (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 437); * Образно. Заспокоєне після цілоденної колотнечі місто стиха муркоче, мов левиця коло своїх малят у барлозі (Петро Колесник, Терен.., 1959, 246).
/ukrainian_explanatory.academic.ru/88640/муркотати
- ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[1]]
