Забасувати

Забасува́ти, -су́ю, -єш, гл. 1) О лошади: начать бить ногами, становиться на дыбы. 2) Закабаливать. Забасували хлопця у чужі руки аж на три годи. Зміев. у.

Сучасні словники

ЗАБАСУВАТИ, ую, уєш, док. Почати басувати (про коней). Цьвохнув Білограй батіжком. Сірий жеребець забасував по кругу (Юрій Мушкетик, Чорний хліб, 1960, 46); Коні вдарили копитами об землю і з місця забасували, як змії(Петро Панч, I, 1956, 309).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 17.

Ілюстрації