Жура
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:06, 18 листопада 2017; Dszhuravlova.if17 (обговорення • внесок)
Жура, -ри, ж. = Журба. Мамі на журу взяли сина у москалі. Камен. у. Мислять люде, що я не журуся, а я таку журу маю лиш не подаюся. Гол. II. 759. Ум. Журка. Вх. Зн. 17.
Жура, -ри, м. = Джура. Сідлай, журо, коня вороного, а під мене гнідого старого. Мет. 403. {{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Інститут філології}}
