Цибух

Цибух, -ха, м. 1) Чубукъ. Згубив люльку і цибух. Грин. ІІІ. 288. 2) Черенокъ винограда, чубукъ. Цибух одбиває. Виноградный чубукъ даетъ ростки. Херс. Ум. Цибушо́к. Шух. І. 284.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках ЦИ́БУХ, а, чол.

1. Те саме, що чубук 1. Він довго копирсається дротиною в своєму цибухові, заглядаючи всередину люльки (Леонід Смілянський, Пов. і опов., 1949, 215); // Люлька для куріння. Іван сів, добув з кишені капшук і напихає тютюном цибух (Ярослав Галан, I, 1960, 518); Підіпер низький одвірок раменами, спрагло смокче самосад із цибуха дядько Степан (Літературна Україна, 4.III 1969, 2); // Не заповнена тютюном частина цигарки; гільза. Антосьо лиш погукує на менших: «бігай до міста! та бігай». І цибухів накупив, і тютюну (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 126); У Сироти картузик з вузьким козирком набакир, до нижньої губи приліпив цигарку.. Він мовчить, іноді потягне цибуха, посмакує димом... (Євген Гуцало, Скупана.., 1965, 254); // Те саме, що цигарка. Боженко скрутив цибуха з міцної махорки (Юрій Смолич, Реве та стогне.., 1960, 438).

2. Здерев'янілий живець виноградної лози, який використовують для вегетативного розмноження винограду.

Ілюстрації