БЕЗКО́ЛІРНИЙ, а, е. Який не має кольору. Пропілен — це безколірний газ (Наука і життя, 7, 1958, 11).
1.Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 130.
2.https://www.google.com.ua/search?rlz=1C1SQJL_ruUA812UA812&biw=1536&bih=674&tbm=isch&sa=1&ei=jva0W5WoKav1qwHQyaroCQ&q=lsfvfyn&oq=lsfvfyn&gs_l=img.3..0i10i24k1l2.185161.189230.0.189566.18.13.0.0.0.0.110.986.10j1.11.0....0...1c.1.64.img..10.7.618.0..0j0i19k1.0.sIa-BBOKudU#imgdii=uxy9vteQ9C8kHM:&imgrc=lrzutjVYimjGOM:
Безколірний, -а, -е. Безцвѣтный.