Ігумен
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:16, 3 жовтня 2018; Vvsavotina.ij18 (обговорення • внесок)
Зміст
Сучасні словники
ІГУ́МЕН, а, чол. У православній церкві — управитель чоловічого монастиря. Він вів розмову тоном смиренного, покірливого й тихого послушника, що розмовляє з своїм ігуменом (Нечуй-Левицький, III, 1956, 369); Старій чомусь дуже хотілось глянути на келію, де живе ігумен монастиря (Олесь Донченко, III, 1956, 146).
Ігу́мен (грец. ἡγούμενος) — «той, що веде, йде попереду») — у церквах східного обряду настоятель монастиря, голова Духовного собору («собору старців») — керівничого органу у великих чоловічих монастирях. За старшинством вищий ієродиякона та ієромонаха. Старший серед ігуменів — протоігумен.
Ігу́меня — у східному християнстві настоятелька жіночого монастиря. Відповідник абатиси в західній традиції.
Ілюстрації
|
|
|
|
