Коханка
Коханка, -ки, ж. 1) Возлюбленная, любовница. Коханко ти моя! Викохав же я тебе не для кого, для себе. Чуб. V. 87. 2) Взлелѣянная, нѣженка, воспитанная въ роскоши. Ой ну люлілюлі, а коткові дулі, а дитинці калачі... Нашій дитинці коханці. Мил. 42. Мали вони дочку і вона була в їх така коханка, що виросла, вже пора й сватать, а вона не вміла діла робить. Рудч. Ск. І. 179. Ум. Коханочка. Вийди, серцекоханочко! Мет. Всі дівочкикоханочки до церковці йдуть. Мил. 120.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках Коха́нка — жінка, що перебуває з чоловіком у статевих зв'язках. У минулому коханкою називали закохану жінку. У побутовому розумінні, звичайно, вживається як жінка, що перебуває з чоловіком в статевому зв'язку, але не є його дружиною (жінка, з якою чоловік зраджує своїй дружині) Хоча, коханка — це одна з іпостасей жінки, одне з її проявів. Наприклад, жінка може проявляти себе як подруга, мати, коханка і т. д. У цьому випадку, коханка — одна з іпостасей жінки, в той час, як дружина — це статус.