Мишеня
Мишеня́, -ня́ти, с. Мышенокъ. Дивись: миша, миша... Несе у Київ мишенят. Шевч. 351. Ум. Мишенятко. А мишенятко під вербою почуло, що мнясце пахтить. Гліб. 62
Зміст
Сучасні словники
МИШЕНЯ, яти, с. Маля миші. З засіка зуздріло маленьке Мишеня, що Кошеня піймав кудлатий (Бор., Тв., 1957, 160); Дурне мишеня вилізло із ступи, точить свого рухливого писка об дубову спицю (Руд., Остання шабля, 1959, 159); * Образно. - Щиколотки позбиваєш! - сміється невеличкий хлопчик. - Мовчи, мишеня, а то розірву! - бликнувши очима, огризнувсь Довбня (Мирний, IV, 1955, 109); * У порівн. Умер [батько] на панщині!.. А ми Розлізлися межи людьми, Мов мишенята (Шевч., II, 1963, 253); - Я ж говорила - їй тільки гусей пасти, - незадоволено буркотіла Наталка. Та Оля мов не чула того. Вона мишеням шаруділа в пшениці, з силою виривала кущі бур'яну (Збан., Старший брат, 1952, 34).
Ілюстрації
Поширення
Миші поширені на всіх материках, крім Антарктиди. Хатня миша пристосувалась до життя з людьми, харчуючись зерном і різними іншими харчовими запасами людей. Завдяки цьому цей вид поширений по всій планеті, разом із людиною.
На теренах України поширені два представники роду: миша хатня та миша курганцева. Найбільша різниця між видами відчутна у способах життя: хатня мешкає переважно у штучно створених людиною умовах або на прилеглих до будівель і садиб ділянках, а курганцева завжди уникає людей. Відмінності між цими двома видами украй незначні і їх відносять до категорії «види-двійники». Крім цього, курганцева миша не має мускусного запаху і здатна будувати курганці із запасами їжі на зимовий час.