Відважно
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:46, 2 жовтня 2018; Vsluzan.ij18 (обговорення • внесок)
відважно словник Відважно, нар. Отважно, смѣло. ВІДВАЖНО. Присл. до відважний. Месники дужі приймуть мою зброю, Кинуться з нею одважно до бою... (Леся Українка, I, 1951, 127); Петя відважно захищав переправу (Олесь Донченко, V, 1957, 99).
ВІДВАЖУВАТИСЯ - не боятися, мати відвагу, відкидати страх, НАВАЖУВАТИСЯ.
Опис1
