Питець
Питець, -тця́, м. Человѣкъ, много пьющій.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
ПИТЕ́ЦЬ, тця, чол. Той, хто постійно п'є спиртні напої, може випити багато хмільного.
На хрестинах він [чернець] гуляє, Добре п'є, питець завзятий, А при чарочці то й пісню Гарно вміє заспівати (Володимир Самійленко, I, 1958, 256); — Хе! Видно зразу, що ти початківець! — засміявся досвідчений питець (Іван Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 137).
пите́ць (ч.) (іменник). Відмінки: Називний - пите́ць, питці́. Родовий - питця́, питці́в. Давальний - питце́ві, питцю́, питця́м. Знахідний - питця́, питці́в. Орудний - питце́м, питця́ми. Місцевий - на/у питце́ві, питці́, питцю́, на/у питця́х. Окличний - питцю́, питці́.
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 368. http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%8C